Цікаві факти про українську мову

 Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови. Відтак Укрінформ підготував інфографіку з цікавими фактами про українську мову.

1. Від 41 до 45 млн осіб у світі розмовляють українською мовою.

2. Для 36-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною.

3. Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів.

4. В українській мові 33 літери, найбільш уживана – «п», найменш уживана – «ф».

5. На відміну від решти східнослов’янських мов, іменник в українській мові має 7 відмінків.

6. Найбільш близькі за лексичним запасо до української мови є:

• білоруська – 84% спільної лексики
• польська — 70%
• сербська — 68%

7. У 1933 році літера «ґ» була вилучена з правопису, а в 1990 році - знов повернена.

Підготували: Ігор Любшин, Марія Тасевич

Критичне мислення

 

Поняття «критичне мислення» в сучасній педагогіціРедагувати

З прагматичної точки зору критичне мислення розглядається як науковий підхід до розв'язування широкого кола проблем — від буденних до професійних. Ідея розвитку критичного мислення зародилася у США, сягає своїм корінням у праці відомих американських психологів ХХ ст. У. Джемса та Дж. Д'юї. Засновник Інституту Критичного мислення Метью Ліпман^[en] визначав критичне мислення як кваліфіковане, відповідальне мислення, що виносить правильні судження, тому що засноване на критеріях, виправляє себе (самовдосконалюється) та враховує контекст. Американська спільнота однією з перших почала перетворюватись на інформаційне суспільство, яке характеризується змінами, що прискорюються. Інформація почала набувати якісно нових функцій, які можна порівняти з базисними функціями землеволодіння в Середньовіччі або капіталу в Новий час. Інформаційна революція містить вагому антропологічну складову, що передбачає вдосконалення не лише техніки та технологій, але й людини, передусім її мислення. Ті, хто не міг пристосуватися до нових умов життя, часто не могли впоратися з новими складними питаннями, до того ж ставали легкою здобиччю шахраїв. В Америці серйозно поставилися до цієї проблеми і почали шукати нові підходи до навчання своїх громадян. М. Ліпман започаткував практику навчання критичного мислення і пов'язував необхідність такого навчання із тим, що демократичне суспільство потребує розумних громадян, а не просто раціональних. Вченний запровадив програму «Філософія для дітей», яка давала змогу навчати дітей мислити з початкових класів і до закінчення школи.

В недалекому майбутньому, передбачає Р. Пауль, головним капіталом буде вже не сама інформація, а її ефективний виробник. Отже, здібність обробляти інформацію буде підвищуватися в ціні, відповідно й навички критичного мислення стануть запорукою успіху в інформаційному суспільстві. Сучасний світ, стверджує вчений, потребує постійного вдосконалення навичок мислення^[1] . Це перша вагома причина, чому слід навчати критичного мислення. Безперечно, впровадження навчання, орієнтованого на розвиток критичного мислення, є нагальною методичною проблемою сучасної освіти. ХХІ ст. стане часом, коли саме розумові здібності окремих людей, а не природні ресурси, капітал і технології, визначатимуть вирішальну грань між успіхом і невдачею, між лідерами та веденими. Уміння критично мислити забезпечує науково—технічний і суспільний прогрес та є запорукою демократії, а освіта відіграє в його розвитку першорядну роль.

Такий тип мислення потрібен для вирішення неординарних практичних завдань. Коли перед нами постають реальні проблеми, які неможливо вирішити за допомогою наявних знань та умінь, тоді ми залучаємо принципи, стратегії та процедури критичного мислення. Це відбувається під час розв'язування проблемних задач, формулювання висновків, ймовірнісної оцінки та ухвалення рішень. Ф. Станкато зазначав, що критичне мислення — це формулювання суджень відносно правдивості та реальності заяв або відповідей щодо розв'язання проблем.

Отже, основне призначення критичного мислення — це розв'язання проблем (завдань), а головним результатом критичного мислення є судження^[2]. Висунення гіпотез — це одне з ключових умінь в критичному розмірковуванні, оскільки наявність проблеми передбачає формулювання припущень щодо її розв'язку^[3]. Психологічно критичне мислення покоїться на прагненні до творчого пошуку, жадобі до знань. С. О. Терно розробив теорію розвитку критичного мислення у процесі навчання.

Вікіпедія

НАВЗАЄМ

 Прислівник НАВЗАЄМ ніби увірвався в живе мовлення українців, його стали широко використовувати в ЗМІ та соцмережах. Останнім часом нерідко в мене запитують (а іноді навіть роздратовано!), чи нормативне це слово.  Спочатку я сприймав оте НАВЗАЄМ із недовірою, а потім не помітив, як і сам почав його вживати. Чому? Мабуть, звучить органічно. Навзаєм - слово, марковане в словниках як діалектне. А діалектизми - це живі народні слова, наш мовний скарб, на відміну від суржикових, які треба полоти , як бур’ян ("чистіша від сльози вона [мова] хай буде"! - писав М. Рильський). Ось чому українці підхопили слово НАВЗАЄМ, утворене за типовою моделлю (порівняйте: наосліп, навідліг, напрочуд і под.). НАВЗАЄМ - стилістично марковане слово: воно розкошує в розмовному, художньому й публіцистичному стилях (є у творах П. Загребельного, Л. Первомайського та інших майстрів слова). А в науковому стилі йому незатишно: справді, не "навзаєм обернені числа", а взаємно обернені числа, не "навзаєм протилежні", а взаємно протилежні. Хай там як, а мода на слова є, була й буде. Лише народна мовна практика й час розставить усі крапки над і.

Олександр Авраменко